0
0
0

0грн.

Цукровий буряк НI0450 драже

  • Виробник: Syngenta
  • Модель:
  • Наявність: Є в наявності
0грн.
Ціна: 0грн.
Buy in one click
Enter the phone number and we will call you back

Біологічні особливості цукрових буряків

Цукровий буряк вважається молодою культурою. Цукровий буряк — дворічна культура. У перший рік формуються розетка листків і коренеплід. На другий рік виростають стебла, на яких розміщуються плоди. Може спостерігатися відхилення від дворічного циклу розвитку. Холодної весни на першому році життя виростають квітконосні стебла. Це небажане явище має назву «цвітушність». Коренеплоди таких рослин дерев’янисті з низьким вмістом цукру. Частина коренеплодів, що висаджуються на другий рік для одержання насіння, можуть не формувати пагонів.

Такі рослини називаються «упертюхами». Наявність їх серед висадків-насінників знижує врожай насіння. За існуючою класифікацією всі форми буряків (дикі й культурні, однорічні, дворічні та багаторічні) об’єднують в один ботанічний рід — буряки Beta L., який належить до родини лободових Chenopodiaceae і налічує 14 диких і один культурний вид (за даними інтернет-сайту agroscience.com.ua). У процесі еволюції видів роду Beta L. утворилися 3 природні групи — секції: канарські (3 види), гірські (6 видів), звичайні (6 видів). До останньої належить відібраний і сформований людиною збірний вид Beta vulgaris L., який об’єднує такі підвиди:

1. Beta cicia — листкові буряки з трьома групами різновидностей (листові салатні — convar vulgarly, черешкові салатні — convar petiolata, гібридні черешкові декоративні — convar varioecila);

2. Beta crassa — коренеплідні буряки з трьома групами різновидностей (столові — convar cruenfa, кормові — convar crassa, цукрові — convar sacchariferae, а з однонасінною формою — convar monospermd). Таким чином, цукровий буряк належить до родини лободових (Chenopodiaceae). Крім цукрового буряку Beta vulgaris saecharifera, до цього виду належать буряк кормовий (B.v.var. crassa), буряк столовий (B.v.var. esculenta) і буряк листяний (мангольд) (B.v.var. cicla).


Коренева система 
— стрижнева, проникає на глибину до 2–2,5 м і розгалужується в ширину (в одній площині) на 1,0–1,2 м. У фазі 2 листків головний корінь проникає на глибину до З0 см, у фазі 4 листків — до 40 см. У верхній частині головний корінь потовщується і формує коренеплід, що складається з головки, шийки, власне кореня і хвостика (рис. 2.1). Ці частини мають неоднакове походження і господарську цінність.

Головка (верхня частина) коренеплоду являє собою вкорочене стебло й утворюється з надсім’ядольного коліна (епікотиля). На ній розміщуються бруньки і листки. Бічні корені не утворюються. Головка повністю розташовується над поверхнею ґрунту. На неї припадає 10–15 % довжини кореня. Це найбільш здерев’яніла частина коренеплоду, в якій міститься менша кількість цукру, ніж у інших частинах. У центрі головки знаходиться конус наростання, де утворюються молоді листки.

Шийка розміщена між головкою і власне коренеплодом. На ній не ростуть ні листки, ні бічні корінці. Шийка — це коротка частина коренеплоду цукрових буряків (1–3 см), у кормових вона досягає 5–10 см. Шийка утворюється завдяки розростанню підсім’ядольного коліна (гіпокотиля) зародка. Більша частина її розміщується над поверхнею ґрунту. За вмістом поживних речовин шийка повноцінна частина як для технічних, так і кормових цілей (Лихочвор В. В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур, 2004).

Кореневе тіло (власне корінь) утворюється внаслідок розростання зародкового корінця. Це нижня конічної форми частина коренеплоду, яка становить 65–70 % всієї його довжини. Вона розвивається повністю в ґрунті й для неї характерна наявність бічних корінців. Вони у буряків розміщуються на двох протилежних боках кореня. Більш короткі ряди бічних корінців у кормових буряків з коротким кореневим тілом.

Ряди бічних корінців знаходяться в одній площині з сім’ядольними листочками. У фазі двох пар справжніх листків вони досягають 8–10 см. У дорослих рослин ці корені розростаються в боки на відстань 100–120 см. Форма коренеплодів різноманітна: конічна, циліндрична, овальна та куляста. Забарвлення коренеплоду в цукрових буряків зовні та всередині біле, у кормових надземна і підземна частини залежно від сорту бувають жовтою, оранжевою, червоною, фіолетовою. М’якоть біла, іноді з жовтими або рожевими кільцями. Коренеплоди різних сортів відрізняються також і за смаком та щільністю м’якоті. У цукрових буряків м’якоть порівняно з кормовими щільніша й солодша.

Листки буряка складаються з черешка і пластинки. Пластинки великі, суцільні, гладенькі чи гофровані. Всього за вегетаційний період з листкових бруньок в центрі головки кореня виростає 50–60 листків, спірально розміщених на головці кореня. Рослина впродовж вегетаційного періоду постійно формує нові листки і скидає старі.

Стебло у рослини формується на другий рік життя, досягає висоти 80–150 см, на одному коренеплоді їх утворюється декілька (від 1 до 10) і ростуть вони у вигляді куща. На стеблах розміщуються листки і квітки, що формують суцвіття — нещільний колос.

Квітки розташовані в пазухах листків по одній (однонасінні) або групами (багатонасінні). У багатонасінних буряків квітки в процесі розвитку зростаються між собою і утворюють клубочки (супліддя).

Плід— однонасінний горішок з товстим навколоплідником із пористої дерев’янистої тканини. Навколоплідник разом з кришечкою плоду захищає насінину від механічних пошкоджень і несприятливих умов зовнішнього середовища. Кількість плодів у клубочках коливається від 1 до 6. Вперше у світі саме в Україні були створені однонасінні цукрові буряки, у яких клубочки не утворюються. Використання однонасінних сортів і гібридів дає можливість обійтися без ручної праці при формуванні густоти рослин. Для сівби використовують плоди. Насіння розміщується в гнізді плоду, має бу-ро-каштанову блискучу оболонку, яка щільно облягає зародок, зігнутий майже кільцем навколо перисперму, крохмаль якого є основним запасом поживних речовин для молодої рослини. Зародок складається з двох сім’ядоль, брунечки, підсім’ядольного коліна і зародкового корінця. Сім’ядолі виносяться на поверхню ґрунту (фаза вилочки), із брунечки формується головка коренеплоду, із під сім’ядольного коліна виростає шийка кореня, а зародковий корінець перетворюється у корінь.